«А я на морі!»: 9 рекламних роликів-паразитів з 2000-х
Щоб виділити товар замовника, сценаристи і режисери рекламних роликів вдаються до всіляких хитрощів: підбирають типажі, придумують оригінальні сюжети, вводять двозначні або перекручені слова. А краще, коли всі ці фактори сходяться разом. І тоді рекламний слоган або кинута персонажем фраза надовго в’їдається в голову споживача. Так було з деякими рекламними роликами з «нульових». Вони хоч і їздили по мізках в перервах між улюбленими передачами, але до сих пір викликають ностальгічну усмішку.
«Зустрів старого друга» (2001)
Український актор Володимир Горянський вдало втілив образ чоловіка напідпитку, який намагається виправдатися перед суворою дружиною.
«Не озеро — лягуна» (2002)
Ролик підкорив серця української аудиторії видом відпочиваючих на природі дивакуватих рибалок і комічно вимовленою фразою.
«Щоб стояв у кожній хаті!» (2002)
Вже й горілки того формату давно немає. А фривольний слоган досі живе. Особливо під час застіль. І обов’язково з характерним хихиканням.
«Хочеш? А ти спробуй!» (2003)
Вульгарні жарти, які відколюють Дизель і Мурик (Green Grey) на адресу пекучої шатенки, а також художнє рішення зачепили глядача. Свого часу це був один з найбільш дорогих рекламних проектів.
«А я на морі» (2005)
Після виходу рекламного ролика тільки ледачий не хотів зателефонувати друзям з курорту, щоб озвучити слоган мобільного оператора, якого в Україні вже і слід прохолов.
«О, скрипаль, зі своєю скрипочкою» (2007)
Абсолютно дурний сюжет: на допомогу до закоханої пари, оточеної хуліганами, приходить мужик-десантник, основним аргументом якого є пляшка пива. Але фішка ролика у фразі, гугняво вимовленої одним з хуліганів.
«Тоді ми йдемо до вас!» (2008)
Фраза з реклами порошку Tide в особі українського актора Антона Мухарського стала мемом. Конкретно в цьому ролику разом з Мухарським прийшла Вєрка Сердючка, відчого все, що відбувається, стає ще більш трешовим.
«Пиииво» (2009)
Стьоб в чистому вигляді, побудований на обіграванні бородатого анекдоту. Окремої уваги заслуговують декорації та костюми.
«Пішла… мамо!» (2004)
Яскравий приклад вірусної реклами. Причому галас викликала друга версія ролика, де присутня ненормативна лексика. Звичайно, по телебаченню демонструвалася «цензурна» версія.